Подих творчості: 7 клас 29.01.2025

Урок 19

Проєкт «Картина "Квіти"»

Технологія вишивання гладьовими швами.

Вільні шви. Тренувальні вправи

Пригадаємо...

1. Яку особливість мають гладьові шви?

2. Які види гладьових швів ви знаєте?

3. Чому шов "качалочка" належитьт до лічильних швів?

4. Як можна закріпити нитку під час вишивання гладьовими швами?

Різновиди гладі: занурюємося в світ вишивки

Гладь — це вишивання прямими та похилими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато технік її виконання. Це і вже відомі нам шви: вперед голку, строчка, стебловий, ланцюжок, і спеціальні — пряма й коса гладь, гладь з перехватами, верхошов та багато інших.

Існує кілька видів гладі: одностороння, двостороння, без настилу і з настилом, прорізна тощо. Розрізняють також точну (або лічильну) гладь, яку виконують по рахунку ниток на тканині, та вільну, або рисовану, в якій стібки кладуть по контуру малюнка, нанесеного на тканину. Лічильною гладдю виконують в основному геометричні орнаменти, а вільною — рослинні й тваринні.

Вишивати гладдю можна на будь-якій тканині, нитки краще брати м’які — муліне, заполоч, ірис, шовк. Розглянемо деякі гладдєві шви.

Шви вільної гладі

Одностороння гладь

При вишиванні односторонньою гладдю на лицьовому боці утворюється основний малюнок, а на споді — маленькі пунктирні стібки по контуру рисунка та його площині. До цієї гладі належать: верхошов, вісімка, полтавська, російська, атласна, гладь уприкріп.

Верхошов — кольорова гладь, вишита глухим вільним швом. Виконують верхошов так. На тканину наносять малюнок і починають вишивати густими стібками, кладучи їх від краю до центра або від центра до краю узору, як показано на рис. 76. На зворотному боці утворюється пунктир по контуру малюнка з стібків-переходів. Відстань між стібками по краю буде більшою, ніж усередині. Стібки кладуть по формі узору: в квітках — від краю до центра, в листі — з нахилом від краю до краю (рис. 76 а — в). Якщо робити стібки різної довжини, то контур узору буде зубчастим.

Двостороння вільна гладь без настилу

Назва цієї техніки походить від способу накладання стібків: при вишиванні двосторонньою гладдю з обох боків тканини — лицевого і зворотного — утворюється однаковий малюнок.

Гладь проста (рис. 67). Широко використовується в кольорових рослинних орнаментах. Стібки треба накладати так: вишити дрібні листочки косою гладдю, а ягоди — прямою (рис. 67 а, б). В більших елементах стібки гладі розташовують по формі узору: в пелюстках квіток — від краю до центра (рис. 67 в), в листочках — від краю до середини, у напрямі жилок. Інколи контур листка зашивають не повністю (рис. 67 г).

Штрихова гладь (рис. 68) складається із окремих стібків, які нагадують промені або штрихи, що йдуть в різних напрямках від центра. Техніка виконання цього шва дуже проста. Узор переводять на тканину крапками, які позначають місце накладання стібків (рис. 68 а, б). Стібки можуть бути прямими й похилими, з різними, але не дуже довгими проміжками між ними (рис. 68 в). Штрихова гладь широко застосовується в оздобленні дитячого одягу, серветок, панно.

Художня гладь (рис. 69) вишивається кольоровими нитками різних відтінків плоскими двосторонніми стібками. Переведений на тканину малюнок обшивають по контуру стібками «вперед голку». Потім починають класти стібки з верхньої частини пелюстки або листочка до низу. Спочатку кладуть стібки світлих кольорів, потім темних. Перехід від одного відтінки до другого має бути плавним. Досягти цього можна, якщо робити стібки різної довжини, які ніби продовжуватимуть попередній ряд.

Двостороння гладь з настилом

До цієї техніки належать шви, які виконуються по настилу, попередньо прокладеному по площині малюнка густими стібками «вперед голку». Щоб гладь була опуклою, настил роблять з ниток, товщих за робочі.

Одним з різновидів цього шва є біла гладь (рис. 70 — 72). Нею колись оздоблювали постільну, столову й жіночу білизну. Вишивали білими нитками по білому лляному полотну. Звідси ще одна її назва: білизняна гладь. Згодом цією гладдю почали оздоблювати комірці, манжети, носовички з тонких прозорих тканин, жіночі блузки, дитячі платтячка. І стали називати її білою гладдю, високою або бродері.

Послідовність виконання цього шва така: на тканину переводять малюнок, контури обшивають стібками «вперед голку», роблять настил, який потім зашивають гладдю в напрямі, протилежному настилу (рис. 70). Для роботи потрібні нитки м’які й блискучі — муліне або шовк. Біла гладь складається з кількох технік. Не всі вони знайомі вам. Щоправда, шви «вперед голку», строчка і стебловий, якими вишивають контури узору і стебла, вам уже відомі, вмієте ви також вишивати насип.

Прорізна гладь (рис. 74) складається з дірочок різної форми і розміру. До узорів прорізної гладі належать дірочки, калачики, листочки. Для вишивання потрібна тонка і міцна тканина, краще лляна, нитки муліне, коротка тонка голка. Як і в білій гладі, по нанесеному на тканину малюнку прошивають контури окремих деталей стібками «вперед голку». Потім тканину посередині розрізають і обшивають шнурочками зліва направо. Закріплюють нитку зісподу кількома дрібними стібками і обрізають її кінці. Кожну дірочку вишивають окремо, щоб на звороті не лишалося переходів ниток. Дрібні дірочки проколюють кілочком або в'язальною спицею і кожну з них обшивають шнурочком без попередньої намітки. Можна спочатку зробити з одного-двох рядів стібків «вперед голку» настил но контуру майбутньої дірочки, потім — прокол і обшити вузеньким (1 — 2 мм) шнурочком через край. При вишиванні дірочок більшого діаметра (до 10 мм) в центрі гострими кінцями ножиць розрізають тканину навхрест (рис. 74 а). За допомогою голки кожен клаптик підгинають на лівий бік тканини (по лінії намітки) і обшивають через край шнурочком. Після закінчення роботи кінчики підігнутої тканини зісподу обережно обрізають гострими ножицями.

Вишивання двобічною гладдю

Однією з популярних і простих видів художньої гладі є двобічна гладь. Особливість цього шва полягає в тому, що ним можна вишивати невеличкі площини. Тобто довжина найбільшого стібка не повинна перевищувати 1–1,5 см. Під час вишивання цим швом лицьовий і виворітний боки тканини будуть однаковими. На відміну від лічильної гладі, двобічна не вимагає рахування ниток, оскільки вишивається за заздалегідь нанесеним контуром (малюнком). До того ж стібки можна вишивати не лише вздовж ниток тканини, а й і навскіс. Послідовність вишивання двобічною гладдю наведено в підручнику с. 110 у таблиці 20.