7Б клас 20.11.2024

 Урок 11

Проєкт 

«Ґрунтована м’яка іграшка»

Розкрій деталей м'якої іграшки

Послідовність виготовлення м'якої іграшки

Перш ніж розпочати виготовлення виробу, потрібно чітко знати, у якій послідовності це робити. Іноді визначену послідовність етапів можна змінювати.

1.  Добір і виготовлення викрійки (шаблону, лекала)

2. Добір основних матеріалів

3. Розкрій деталей іграшки

4. З'єднання деталей крою

5. Вирізання та вивертання деталей іграшки

6. Наповнення іграшки та формування її частин

7. Оздоблення та остаточна обробка

Розглянемо більш детальніше 2-3 етап

виготовлення м'якої іграшки

2. Добір основних матеріалів

Не менш важливим у створенні іграшки є добір матеріалів. Вони передусім повинні тримати форму, не розповзатися, коли іграшку почнуть наповнювати, а також бути ефектними, підкреслювати образ іграшки. Познайомтеся з основними матеріалами, які використовують під час виготовлення м’яких іграшок (див. таблицю 3, с. 51).

3. Розкрій деталей іграшки

Розкрій — один із найважливіших процесів виготовлення іграшки. Він поділяється на два етапи: підготовку до розкрою та власне розкрій. Перш ніж розпочати обводити підготовлені викрійки /шаблони на тканині, слід ретельно виконати всі етапи підготовчих робіт. Від цього залежатимуть правильність розкрою і якість іграшки.

Декатирування тканини

Потрібно продекатирувати тканину.

Декатирування тканини — це обробка тканини гарячою водою для запобігання усадці в готовому виробі.

Способів декатирування тканин кілька.

1. Лляні, бавовняні тканини замочити в теплій воді, підсушити, пропрасувати злегка вологими.

2. Вовняні тканини загорнути в мокрий рушник на кілька годин. Пропрасувати злегка вологими.

3. Тканини з ворсом і хутро НЕ декатирують.

Виявлення дефектів тканини

Спочатку треба виявити дефекти тканини, які утворюються під час її виготовлення. Вони псують зовнішній вигляд тканини, і під час розкроювання їх доводиться обходити. Для цього дефекти обводять крейдою або обметують ниткою контрастного кольору відносно кольору основної тканини (мал. 8.5, с. 52).

Далі визначаємо лицьовий і виворітний боки тканини. Для пошиття іграшки не завжди використовують саме лицьовий бік тканини, інколи доцільніше, для досягнення різних ефектів, використовувати виворітний бік. Але розташовують і обводять викрійки на тому боці, який буде всередині іграшки.

Послідовність розкроювання

1. Спочатку в тканині слід визначити напрямок нитки основи.

Пригадайте! Тканина — це матеріал, який отримують на ткацьких верстатах шляхом переплетення ниток основи й піткання між собою (мал. 8.6 а). Нитка основи проходить уздовж тканини паралельно пругу, а нитка піткання - упоперек. Пруг — край тканини, що не обсипається (мал. 8.6 б).

2. Тканину складають удвічі, лицьовими боками всередину, на необхідну ширину. Щоб тканина не зміщувалася під час розкрою, можна сколоти її кравецькими шпильками (мал. 8.7).

3. Спочатку розкладають на тканині великі деталі іграшки, потім дрібні. Намагайтеся економно розкладати викрійки / шаблони.

4. До згину тканини розміщують деталі, які подаються на викрійці, у половинному розмірі. Після викроювання буде ціла деталь.

Пам’ятайте, що під час розкладання викрійок на тканині слід ураховувати напрямок малюнка, ворсу, нитки основи, кількість деталей, величину припусків на шви, наявність дефектів тканини.

Які наступні кроки?

1. Приколюємо деталі викрійки кравецькими шпильками до тканини.

2. Обводимо контури викрійки.

3. Відкладаємо припуски на шви. Якщо деталі іграшки спочатку зшивати, а потім вирізати, то припуски можна не позначати (мал. 8.8).

4. Позначаємо місця для вивертання та наповнення, які відразу не треба зашивати.

Варто стежити, щоб припуски на шви зрізів, які суміщаються, були однаковими. Це полегшить подальшу роботу, й потім не треба буде за кожним стібком перевіряти, чи збігаються лінії шва.

Для розмічання точних припусків використовують лінійку й кравецьку крейду, змилок або спеціальні маркери для тканини (водорозчинні або самозникаючі).

Чи треба відразу вирізати деталі крою?

Усе залежить від способу подальшої обробки, використаного матеріалу й самих деталей.

Деталі вирізати, якщо:

·       вони будуть з’єднуватися ручними швами: «через край» або «петельним»;

·       це одинарні деталі;

·       це парні деталі, але між ними необхідно вставити інші маленькі деталі;

·       це деталі з хутра.

Деталі не вирізати, якщо:

·       це парні деталі з однакового матеріалу (крім хутра);

·       це парні деталі, але виготовлені з різних матеріалів;

·       вони будуть з’єднуватися ручними швами «вперед голкою» або «назад голкою» та машинними швами.

Практична робота

Розкроювання деталей м'якої іграшки

Працюємо з дотриманням правил техніки безпеки!

Завдання:  Розкроїти всі необхідні деталі з дотриманням всіх вимог

Матеріали та інструменти: шаблон/лекала, тканина білого кольору, олівець чорнографітовий, кравецькі шпильки, ножиці

Послідовність роботи:

1. Тканину скласти вдвоє. За необхідності таканину попрати і попрасувати, відмітити дефекти.

2. На обрану тканину прикласти шаблон/лекало іграшки і сколоти кравецькими шпильками. Не забуваємо - тканину використовуємо економно! Обводимо злегка (сильно не натискаючи) простим (чорнографітовим) олівцем.

3. Обережно відколоти паперовий шаблон. І тканинку вирівняти і знову зколоти шпильками. Слідкуємо за тим, щоб зрізи тканини не змістилися.

4. По всьому контуру деталей додаємо припуск на обробку шва - 1 см. Рекомендую відповідально віднестися і виконати за допомогою лінійки.

5. За допомогою ножиць акуратно та обережно вирізати деталі іграшки по контуру припуска. Зверніть увагу! Вирізаємо одночасно дві деталі, це передня частина іграшки та задня.

6. Прибрати робоче місце. 

7. Результат роботи сфотографувати і надіслати вчителю.

Домашнє завдання: Розкроїти деталі іграшки додавши припуски на обробку.

Результат роботи надіслати на ел.пошту vika6531@ukr.net