9А та 9Б 23.09.2024

 Урок 4

Проєкт «Декоративна наволочка»

Робота над виробом.

Розкрій деталей наволочки

«Сім раз відмір, один раз відріж»…

Уміння правильно розкроювати тканину навчить тебе раціонально використовувати час і кошти. Для того щоб якісно пошити будь-який виріб, необхідно правильн виконати технологічну операцію розкрою матеріалу на деталі крою швейного виробу.

Технологічна послідовність розкрою швейних виробів:

1. Послідовність підготовки тканини до розкроювання:

1. Пропарювання (декатирування- це примусове зсідання тканини, яке забезпечує стійкість готового виробу до деформації і збереження його форми і розміру).

2. Перевірка на наявність дефектів та їх позначення.

3. Визначення лицьового й виворітного боків.

4. Визначення напрямку нитки основи.

5. Визначення напрямку малюнка чи ворсу.

6. Прасування.

7. Вирівнювання зрізів.

Для попередження зсідання тканини, тобто зменшення її в розмірі після прання готового вже швейного виробу, її попередньо пропарюють — зволожують парою або водою відповідної температури з подальшим просушуванням. Якщо на тканині є позначка, що вона вже декатирована,то її не зволожують.

Для визначення якості тканини її уважно розглядають. Дефекти тканини (потертості, плями, потовщення ниток, нерівномірне фарбування тощо) обводять кравецькою крейдою для того, щоб під час розкладання викрійок оминути їх.

Далі визначають лицьовий і виворітний боки тканини

Щоб правильно розкласти викрійки деталей виробу на тканині, важливо визначити й позначити напрямок поздовжніх ниток тканини (ниток основи) за такими ознаками:

— за пругом: нитки основи розташовані вздовж пруга тканини;

— за розтягом: у ниток основи розтяг менший, ніж у ниток піткання.

Усі тканини вздовж ниток основи менше розтягуються, тому деталі виробу, розкроєні в напрямку ниток основи, не витягуватимуться й не втрачатимуть своєї форми.

Напрямок малюнка та ворсу позначають стрілкою на виворітному боці тканини.

Обов’язковою умовою підготовки тканини є її прасування вздовж ниток основи з виворітного боку. Температура підошви праски залежить від волокнистого складу тканини. Під час прасування усувають перекошеність тканини: складають її навпіл лицьовим боком усередину, рівненько сумістивши краї, вирівнюють, а вже тоді прасують.

За потреби вирівнюють зрізи тканини. Синтетичні тканини піддають тепловій обробці без зволоження.

2. Настилання тканини

Залежно від кількості деталей, ширини й особливостей малюнка тканини настилання тканини здійснюють у два способи:

— «у розгортку», коли тканина розкладена на столі за всією шириною лицьовим боком донизу;

— «у згин», коли тканина рівненько складена вздовж, лицьовим боком усередину, щоб малюнок збігався на обох половинках полотен.

При настиланні тканини в один шар — «у розгортку», кількість викрійок повинно відповідати кількості деталей виробу. Цей спосіб використовують, коли виріб має асиметричний крій, а тканина — складний малюнок.

При настиланні тканини «у згин» розкладають по одній викрійці, виконаних на половину виробу. У цьому разі викрійки розміщують так, щоб їх край з надписом «згин тканини» сумістився точно зі згином тканини.

3. Розмічання деталей наволочки на тканині

 Підготовлену тканину розкладають на рівній поверхні і за допомогою лінійки, кутника, кравецької крейди або обмилка, спеціальних олівців й маркерів, сліди яких змиваються водою або самі зникають через деякий час наносять відповідні розміри майбутньої наволочки. Обов'язково не забуваємо про припуски!

Для зручності можна виготовити паперову викрійку майбутньої наволочки у натуральному розмірі. А вже потім розклавши на тканині викрійки деталей виробу, приколюють їх шпильками, щоб вони не зсовувалися, обводять за допомогою кравецької крейди або обмилка і додають припуски. 

Лінії крою деталей помічають двічі: точно за контуром деталі, отримуючи суцільні лінії контуру викрійок; потім відкладають величину припусків на шви, проводять паралельні лінії — розкроювання. Саме за лініями розкроювання (лініями припуску) вирізають деталі виробу. Лінії мають бути рівними, чіткими. Товщина їх не повинна перевищувати 1 мм.

Припуски на шви. Величину припусків на шви розмічають паралельно лінії контурів викрійок! Не забувайте про припуски на обробку швів.

Пам’ятайте, додавати припуски на шви під час розкрою дуже важливо! Без припусків не можна правильно з’єднати деталі в єдине ціле, обробити відкриті зрізи.

Якщо не врахувати припуски на шви, то в результаті виріб буде вужчим і не підійде для подушки!

4. Розкроювання деталей виробу

Розкроювання деталей виробу є відповідальною технологічною операцією, яка потребує дотримання певних вимог:

·       розкроювати тканину необхідно за лінією розкроювання, яка враховує припуски на шви;

·       спочатку розкроювати більші деталі, а потім — дрібніші.

·       тканину під час розкроювання не піднімати і не пересовувати;

·       нижнє гостре лезо ножиць не відривати від столу.

Наприкінці перевірте наявність усіх деталей крою, а вже потім приступайте до їхньої обробки. Клаптики, що залишилися після розкроювання тканини, зберігайте, їх можна використати для рукоділля, виконання пробних строчок, пошиття дрібних речей тощо.

Практична робота 

Розкрій деталей виробу

Увага! Працюємо з дотриманням правил техніки безпеки!

·       шпильки зберігати в спеціальному гольнику або коробці;

·       спрямовувати вістря шпильки в один бік — від себе, приколюючи викрійки до тканини;

·       під час розкроювання притримувати тканину пальцями, розміщуючи їх на безпечній відстані від леза ножиць;

·       ножиці під час роботи відкладати із зімкнутими лезами;

·       не класти ножиці на тканину;

·       передавати ножиці із зімкнутими лезами, кільцями вперед.

Матеріали та інструменти: тканина, лінійки, кутники, кравецька крейда або обмилок, спеціальні олівці або маркери, ножиці. 

Послідовність виконання роботи

1. Підготуйте робоче місце і тканину для розкроювання. 

2. Визначте лицьовий і виворітний боки тканини. Позначте стрілками напрям нитки основи.

3. Настеліть тканину «в розгортку» або «у згин».

4. З виворітного боку тканини виконайте нанесення ліній деталей наволочки відповідно до власних розмірів. Економно використовуйте тканину!

5. Відкладіть припуски на шви, наведіть лінію розкроювання. 

6. Перевірте наявність усіх деталей та їх розмір, напрям нитки основи, напрям малюнка, величину припусків на шви.

7. Виріжте деталі швейного виробу за лініями розкроювання.

8. Оцініть якість виконаної роботи.

9. Результат роботи сфотографувати і надіслати вчителю.

10. Прибрати робоче місце.

Домашнє завдання: Розкроїти деталі наволочки з дотриманням правил техніки безпеки. 

Результат роботи надіслати на ел.пошту vika6531@ukr.net