Подих творчості: 7 клас 13.03.2023

Урок 25

Проєкт «Декоративний вінок»

Вибір та обґрунтування теми проєкту

Планування роботи з виконання проєкту

Моделі-аналоги. Графічне зображення

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Сьогодні на уроці і протягом сімох наступних уроків ми починаємо працювати над новою темою, а саме над виконанням проєкту "Декоративний вінок"

- Чи є у вас віночок?

- Які квіти на вашу думку мають прикрашати віночок?

- Чи відомо вам про особливості створення українського вінка?

Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні модно прикрашати одяг, зачіску декоративними квітами. Для цього не обов'язково проводити довгі години в ходінні по магазинах, в надії відшукати щось оригінальне. Набагато приємніше провести ці години вдома в спокійній і затишній атмосфері за виготовленням чудових декоративних квітів. Адже предмети, зроблені своїми руками, завжди чудові! Так як кожен «майстер» вкладає свою фантазію, творчість і, звичайно ж, частинку своєї душі.

Плетіння вінка – давня традиція українського народу. Існує безліч способів створити гарний вінок, але це не тільки краса. В першу чергу, вінок – це символіка. З давніх часів дівчата плели його щоб залучити в своє життя любов, здоров’я, добробут. Існувала ціла наука плетіння, адже треба було знати, які саме вибирати квіти і в якій черговості їх вплітати, щоб залучити в життя те, чого бракує.

Сьогодні сучасний український вінок -це витвір мистецтва.

Ознайомтеся із сучасними варіантами вінків наших українських дизайнерів.

Вивчення нового матеріалу

Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Образ української дівчини неможливий без гарно увінчаної квітами голови. Та мало хто сьогодні знає, що це не тільки чудова прикраса, яка формує естетичний зовнішній вигляд юної українки, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя.

Термін «вінок» є збірним поняттям, майже в кожному етнографічному районі він мав іншу назву. Крім загальнослов’янських — вінок, вянок, перев’язка, чільце з ХІХ-поч. ХХ ст. побутували такі назви як: коробуля, лубок (Поділля), теремок (Чернігівщина), капелюшиня, фес (Буковина), корона, перта(Закарпаття), цвіток, квітка (Наддніпрянщина), косиця, плетінь (Гуцульщина), коруна (Лемківщина), гібалка (Переяславщина, Подніпров’я). Гуцулки носили вінкоподібне чільце — нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у формі пелюсток, а буковинки — коди — вінкоподібні прикраси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися вгору, волосся при цьому розпускалося.

Історія ...

Історія вінка починається у глибокій давнині. За стародавнім віруванням предків через вінок приходили у наш світ безсмертні душі з потойбіччя. Згадка про вінки сягає шумерської культури (ХІІ-ІІІ ст. до н.е.).

Нащадками шумерів були представники культури шнурової кераміки, які мешкали на території сучасної України в XV-XIV ст. до н.е. і залишили у спадок слов’янам деякі символи. Серед них знак міфічної шумерської богині Інанни — Іштар, який означає «ясне небо» і складається з круглого вінка — кола з вплетеною в нього стрічкою, яка створює два кінці, та шестипроменевої зірки в центрі . Він зображений і на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (ХІІ ст.). Є всі підстави вважати, що український вінок із стрічками — спрощений знак Інанни, що начебто стверджує побажання «ясного мирного неба» над головою того, хто його носить. Це оберіг від усього поганого і недоброго.

У часи античності вінок слугував бенкетним чи застільним атрибутом, що символізував щастя і талант, ним прикрашали священні предмети та об’єкти поклоніння, увінчували переможця чи тріумфатора, оратори одягали його під час промов. Він також був знаком скорботи за померлим чи загиблим.

На українській землі вінок також відомий здавна. На найдавніших зображеннях жінки–Богині вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та гілля. Наші предки усвідомлювали, що «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.

Символіка квітів в українському віночку

В українському віночку зазвичай вплетені дванадцять квіток, і кожен з них є оберегом — допоміжними травами. До Українського віночку вплітаються такі рослини як:

-мальва, деревій, калина, безсмертник, барвінок, незабудка, чорнобривці, ромашка, любисток, волошка, хміль або червоний мак.

Серед усіх польових квітів найпочесніше місце у деревія. У загальній масі білі квіточки здалеку нагадують одну велику квітку, якщо його зібрати в букет. Після того як квіти відцвітають і вітер розносить насіння по полю, на наступний рік з цього насіння проростуть нові квіточки. Де б не була ця рослина, що б з нею не сталося, деревій завжди цвіте. Тому люди на Україні вплітають його у вінок, як символ нескореності.

Ромашка в Українському вінку. Ця квітка здавна приносить не лише здоров’я, а й добро та ніжність. Символ здоров’я, добра і ніжності обов’язковий в українському вінку. Вплітають ромашку з кетягами калини, або вусиками хмелю.

Хміль у свою чергу — символ гнучкості та розуму. Хміль здавна поважається у слов’янських народів, він оспіваний в піснях і легендах. Іноді хлопець чи молодий парубок порівнюється в народі з хмелем.

Волошки. Квіти ніжно-синього кольору, асоціюються з оком молодої дівчини, вплітають в український віночок як символ краси. У повному варіанті українського вінка присутні волошка та любисток разом. Можна з цих квітів зробити окремий вінок — і цей віночок буде уособлювати відданість.

Безсмертник в українському вінку — символ здоров’я, він лікує велику кількість хвороб, хоча на вигляд дуже скромний. Але кожна квіточка безсмертника потрібна людям.

Мак в українському вінку. Це гарна квітка, яка уособлює дівочу красу — символ краси. Червоний колір квітки символізує щирі та чисті почуття дівчини.

Здавна цінують на Україні синьоокий барвінок. Немає в Україні такого населеного пункту, села чи міста, де б не росла ця рослина. Барвінковий край — так можна назвати нашу Батьківщину. Барвінок завжди свіжий і зелений, він став символом міцного кохання, вічного життя, щасливого шлюбу. Ось чому ця квіточка часто використовується у весільних обрядах.

Ось мабуть і всі основні квіти з яких складається український вінок. Як тепер нам уже зрозуміло, виявляється, що в українському вінку кожна квітка має своє особливе значення.

Символічне значення в українському вінку можуть мати й інші рослини такі як: м’ята, ряст, папороть. Коли з’являлася перша зелень і зацвітав ряст, усі дівчата поспішали до лісу, щоб пройтися по цій рослині. Вважалося, якщо людина «доторкнеться» до живої природи, вона набереться сил і здоров’я.

Влітку віночок сплітали з різних трав і квітів, восени — із золотавого та червоного листя, взимку — із штучних квітів. Збирали квіти у певні дні й у певну годину в залежності від призначення вінка. Перед плетінням квіти «очищали». Категорично заборонялося вплітати «нечисте зілля» — папороть, вовчих ягоди, дурман та ін.. Хлопців під час плетіння поблизу не мало бути.

Вінки із штучних й воскових квітів плели, в основному, черниці православних монастирів і продавали на київських базарах, від чого і назва — «київськими». Вони купувалися перед шлюбом як весільні. Штучні квіти у вінку перевивалися зеленим барвінком. Подекуди побутував звичай вплітати пташине пір’я: пав’яче, куряче та з хвоста селезня. Але з яких би матеріалів плели вінок, він мав був бути невисоким і охайно прилягати до голови.

Цей витвір мистецтва був книгою душі дівчини: мовою квітів вона виражала свої почуття, стан душі, події, які відбувалися в житті.

Обряд вінкоплетення

Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління. Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди.

Обряд вінкоплетин обов’язково супроводжувався піснями та приказками. Малечі вінки плели старші сестри та матері. Вінки підкладали під подушку, щоб побачити віщий сон. Магічною силою наділялася прикраса, сплетена вагітною жінкою, даючи плодючість полям і худобі. Вінок, виготовлений дівчиною, означав чистоту посіву.

Вінкові стрічки

Не менше значення приділялося стрічкам (лєнтам, биндам): їх кольору, довжині, підбору. Дванадцять кольорів, кожен з яких був оберегом, і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока.

Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі–годувальниці, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.

Види українських вінків

В Україні існували вікові, магічні, ритуальні, звичаєві вінки. Усього їх понад 77 видів.

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для трирічної доньки плела мама, купаючи його в росах, коли на небі сонце зайде, сім днів, а тоді клала до скрині. У віночок впліталися чорнобривці, які позбавляли головного болю, незабудки та барвінок, щоб зір розвивали, та ромашка, яка серце заспокоювала. Одягали дівчинці той віночок на Спаса, як давали їй свячене яблучко та приказували: «Здоровому тілу — здоровий дух!»

У чотири роки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток, вплетених у нього квітів, були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

Шестирічній доньці вплітали мак, що додавав сон та беріг думку, і волошку. У сім років плели вінок із семи квіток із цвітом яблуні. Цілим ритуалом було, коли батько торкався вінком голівки доньки і промовляв: «Мати — яблуне, дядино моя, не жалій здоров’я і долі дитині».

Серед вікових вінків найпоширенішим був вінок кохання, який плели дівчата від 13 років до заміжжя. У його основі — ромашки, що перемежалися цвітом яблуні й вишні, а над чолом — квітуче гроно калини. У такий вінок вплітали й квітучі вусики хмелю. Символ засватаної дівчини — вінок з барвінку, м’яти, шавлії та інших лікарських трав.

Цікавим є вінок відданості: з волошок в основі і квітучого любистку вплетеного між ними, який дівчата дарували коханим у час розлуки. Козак возив його у шовковій хустці коло серця твердо знаючи, що його чекають, про нього пам’ятають і кохають.

Дівчата, яким не пощастило у коханні, виплітали вінок надії (іноді його призначали для освідчення в коханні нерішучому парубкові) з волошок і польового маку. Вважали, що любов прийде, коли дівчина власноруч одягне вінок на голову обранцеві.

Дівчина, яку покинув парубок заради іншої, виплітала вінок розлуки з первоцвіту і вересу. Про значення такого вінка знали всі парубки. Коли ж причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр, які у поєднанні означали: «Вибач, але я кохаю іншого».

Для тих, хто хоче знати більше

Майстри своєї справи

Сьогодні питання національного відродження особливо актуальне, адже побудова сильної сучасної незалежної держави неможлива без міцного національно-історичного фундаменту, значною складовою якого є історично сформовані національні символи.

Тому і ми спробуємо створити своїми руками спавжній український дівочий символ - вінок. А, щоб він прослугував нам якнайдовше, виготовимо за допомогою штучних квітів із сучасного матеріалу фоамірану.

Проєкт № 4. "Декоративний вінок"

Основна технологія - технологія виготовлення

штучних квітів

І. Організаційно-підготовчий етап

1. Постановка мети й завдань проекту.

2. Вибір об'єкта проектування та доцільність його виготовлення.

3. Підготовка історико - технічної довідки про об'єкт проектування

4. Обґрунтування вибору кращої ідеї для реалізації проекту на основі проведених досліджень. Створення ескізу власного виробу.

Запиши в робочий зошит!

Проєкт № 4. "Декоративний вінок"

Основна технологія - технологія виготовлення

штучних квітів

1. Мета проєкту:

- ознайомитися з особливостями створення українського вінка;

- навчитися виготовляти традиційні штучні квіти для українського вінка з фоамірану;

- розраховувати кількіть матеріалів на виготовлення квітів

- скласти довідку по догляду за штучними квітами

2. Вибір об'єкта проєктування та доцільність його виготовлення.

Вінок - прекрасний головний убір, що прийшов в нашу моду з глибокої давнини. Тільки раніше вінки мали магічний сенс, тому плелися лише в святкові дні. Сьогодні ж ми використовуємо вінки як прикраси для волосся навіть в повсякденному житті. Завдяки різноманіттю матеріалів для творчості, сучасний вінок можна виготовити на будь-який смак своїми руками не витрачаючи багато коштів.

3. Підготовка історико - технічної довідки про об'єкт проектування. Опрацювати інформаційні джерела (журнили, енциклопедії, інтернет) та скласти коротку історичну довідку про історію появи українського вінка.

4. Обґрунтування вибору кращої ідеї для реалізації проєкту на основі проведених досліджень. Створення ескізу власного виробу.

За допомогою інформаційних джерел (журнали, підручники, інтернет) знайти 3-4 моделі-аналоги вінків. Ознайомитися з сучасним асортиментом виробів. Уважно їх проаналізувавши зробити власний ескіз виробу, який будете виготовляти.

Приклади моделей-аналогів