9 клас 15.05.2023

 Урок 33

Проєкт «Еко-сумка»

Волого-теплова обробка текстильних виробів

Актуалізація опорних знань

Дайте відповіді на питання:

1. Що таке еко-сумка?

2. Які матеріали ви використовували для пошиття сумки?

3. Назвіть основні етапи пошиття еко-сумки?

Повідомлення теми уроку

Сьогодні ми визначимо основні правила по волого-тепловій обробці нашого виробу та складемо пам"ятку по догляду за еко-сумкою.

Тема уроку - "Волого-теплова обробка. Прання та сушіння еко-сумки"

Опанування нового матеріалу

Волого-теплова обробка швейних виробів (далі - ВТО) - це обробка деталей або виробів вологою, теплом і тиском із використанням спеціального обладнання. 

ВТО здійснюють у процесі обробки виробів (внутрішньопроцесна) і під час обробки готової продукції (остаточна). Від неї значною мірою залежить якість і зовнішній вигляд швейних виробів. ВТО застосовують переважно для надання об'ємно-просторової форми деталям виробів, обробки різноманітних швів, остаточної обробки та з'єднування деталей клейовим методом.

Процес ВТО складається з трьох етапів:

• розм'якшення волокна вологою й теплом;

• надання необхідної форми деталям підтиском;

• закріплення отриманої форми видаленням вологи теплом і тиском.

             Методи ВТО: прасування, пресування та відпарювання.

Режими ВТО: температура нагрівання праски, ступінь зволоження, тиск і час впливу.

Обладнання може мати електричний, електропаровий і паровий нагріви. Режими обробки тканин залежать від обладнання, яке застосовують. Якщо використовують пропрасовувач, температура нагрівання прасувальної поверхні праски може бути підвищена на 5-10 °С.

Волого-теплову обробку виконують із виворітного боку без пропрасовувача, а з лицьового боку - з пропрасовувачем. Здійснюючи ВТО виробів із тканин світлих тонів, столи для прасувальних робіт або подушки пресів також покривають тканиною світлих тонів.

Організація робочого місця для виконання ВТО

1. Спеціальний стіл, який обладнано гладкою робочою поверхнею, обтягнутою сукном або парусиною.

2. Світильник місцевого освітлення.

3. Кронштейн для підтримки шнура праски.

4. Вимикач електричної праски.

5. Пульверизатор.

6. Підставка для праски.

7. Гумовий килимок.

Обладнання та пристосування для виконання волого-теплових робіт

Прасувальний консольний стіл. Є одним із найпоширеніших і найпростіших за конструкцією видів устаткування, яке застосовують на швейних підприємствах. Має базові конструкції та установку додаткового нагрівання прасувальної поверхні, може мати режим вакуум-відсмоктування. Робоча поверхня прасувального стола - це настільна консольна дошка, яку обтягнуто сукном, парусиною або полотном, оснащено підставкою для праски з правого боку й обприскувачем. На підлозі під ногами працівника обов'язково повинен бути гумовий килимок.

Праски. Бувають легкі, середні та важкі масою від 2,5 до 6 кг. Залежно від способу нагрівання розрізняють електричні, парові, електропарові та пароелектричні праски. Температура нагріву підошви праски 100-240 °С.

Преси. Для ВТО виробів широко застосовуються преси. Преси покращують якість виробів і полегшують працю, значно підвищують її продуктивність. Робочими частинами пресів є верхні та нижні подушки різної форми і розмірів. Подушки пресів можуть бути з паровим або електричним нагріванням.

Прасувальні дошки. Застосовують для зручнішого виконання волого-теплової обробки деталей та самого виробу.

Колодки. Для поліпшення якості оброблюваних виробів, а також полегшення виконання ВТР застосовують різноманітні колодки.

Пропрасовувач - це шматок прямокутної або квадратної форми тонкої лляної або полотняної тканини. Він захищає оброблювані деталі від полисків і обпалювань.

Термінологія волого-теплових робіт

Волого-теплова обробка - обробка деталей або виробів за допомогою спеціального обладнання з використанням вологи, тепла і тиску.

Розпрасування - операція, яку застосовують для закріплення припусків швів і складок. Припуски або складки розкладають у різні боки й закріплюють їх у такому положенні за допомогою ВТО.

Запрасування - укладення країв деталей, припусків швів або складок на один бік і закріплення їх у такому положенні за допомогою ВТО.

Спрасування - скорочення краю або окремих ділянок виробу за допомогою ВТО для отримання опуклих форм на суміжних ділянках (припосадження).

Відтягування - подовження розміру краю деталі для надання увігнутої форми на суміжній ділянці.

Припрасування - зменшення товщини шва, згину складок або краю деталі за допомогою ВТО.

Відпарювання - обробка виробу парою для видалення з деталей полиску, що утворюється внаслідок недотримання режиму прасування.

Пропарювання - насичення виробу парою.

Декатирування - обробка тканини парою і просушування для запобігання подальшій усадці. Цей вид обробки тканини зазвичай використовують перед розкроєм.

Дублювання - з'єднування деталей виробу з термоклейовими прокладковими матеріалами по всій поверхні, яке виконують за допомогою ВТО.

Технічні вимоги до виконання волого-теплових робіт

1. ВТО застосовують переважно для надання об'ємно-просторової форми деталям виробу, обробки різноманітних швів, остаточної обробки і з'єднування деталей клейовим методом.

2. Перед ВТО ступінь нагрівання праски та її дію на тканину виробу перевіряють на клаптику цієї тканини.

3. Деталі попередньо зволожують або пропарюють, а потім просушують, щоб волога повністю випарувалася.

4. Перед розпрасуванням шов потрібно спочатку припрасувати з обох боків, спрасовуючи посадку. Потім шов ретельно розпрасовують.

5. ВТО з виворітного боку роблять без пропрасовувача, а з лицьового - з пропрасовувачем.

6. ВТО виробів праскою виконують переважно з виворітного боку.

7. ВТО крайових частин деталей із тканин, на яких залишаються сліди виметувальних строчок після припрасування, рекомендовано виконувати у два прийоми. Спочатку припрасувати з незначним зволоженням, а потім, після видалення ниток тимчасового з'єднання, прасування повторюють зі зволоженням деталей.

8. Полиски, що утворюються в результаті недотримання режиму ВТО з лицьового боку деталей виробу, можна ліквідувати відпарюванням.

9. Під час ВТО виробів із тканин світлих тонів столи для прасувальних робіт покривають тканиною світлих тонів і користуються чистим білим пропрасовувачем.

10. Щоб запобігти проляганню швів, під припуски підкладають папір або пропрасовувач.

11. Після остаточної волого-теплової обробки швейні вироби треба добре просушити й охолодити у підвішеному стані упродовж 20-25 хв для шерстяних тканин і 10-15 хв для шовкових і бавовняних.

Особливості волого-теплової обробки різних видів тканини

Температурний режим прасування залежить від типу тканини. Починайте прасувати з мінімальних температур, збільшуючи за потреби до граничного значення.

Вироби з натуральної бавовни прасуйте зволоженими. Якщо в прасці немає функції зволоження, скористайтеся вінчиком або пульверизатором, бризкаючи гарячу воду - вона краще вбирається.

Речі з натурального, штучного шовку та вовни прасуйте із вивороту в сухому стані. Вовняні вироби можна прасувати з лицьового боку через вологе полотно. Щоб вони не втратили форми, необхідно прасувати доти, доки не стануть повністю сухими.

Режими прасування

Шовкові трикотажні речі прасуйте через вологе полотно або з виворітного боку, але їх не обов'язково прасувати до повного висихання. Такі вироби можна взагалі не прасувати - для надання форми їх досить злегка зволоженими потягнути в потрібних напрямках.

Креп і тканину з опуклим малюнком слід прасувати повністю сухими за середньої температури.

Вироби з капрону й ацетатного шовку прасування зазвичай не потребують, їх можна прасувати за низької температури.

Білу тканину краще прасувати з лицьового боку; якщо на тканині є вишивка, це місце прасують із вивороту.

Тканини, вишиті бісером, блискітками, або металізовані ніколи не відпарюйте - бісер і блискітки можуть потьмяніти, а прокладка з виворітного боку - скрутитися. Встановлюйте найнижчу температуру, бо під занадто гарячою праскою бісер і блискітки можуть розплавитися, а металізована тканина - стати крихкою.

Шви і краї обробляйте кінчиком праски або пальцями, надівши наперсток.

Як доглядати за еко сумкою?

Щоб еко-сумки прослужили довго і виглядали привабливо, їм слід забезпечити необхідний догляд.

При необхідності еко сумки можна прати. Спосіб прання залежить від матеріалу, з якого виготовлена ​​еко-сумка. Тканинні сумки слід прати частіше, особливо після перенесення в них продуктів. Прати можна як вручну так і в пральній машинці.

Перед пранням треба перевірити з якого матеріалу виготовлено виріб і підібрати безпечний спосіб прання.

Миючі засоби і температурні режими застосовуються також в залежності від складу тканини, з якої виготовлена ​​еко сумка.

При правильному догляді еко-сумка прослужить довго і не втратить свою привабливість.

Що показано при догляді за сумкою?

·         ручне прання

·         прання в автоматичній пральній машині

·         температура води під час прання 40℃

·         автоматичний віджим 400 обертів

В забороні використання під час прання

·         відбілювачів

·         хлоровмісних мийних засобів

·         кип’ятіння

сушіння над відкритим полум’ям

Домашнє завдання: Опрацюйте матеріали уроку та виконайте тестування за посиланням 

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1368616

Тест відкритий до 16 травня 18.00 години